2-а Самуїлова

Розділ 1

1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.

13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.

14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“

15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.

16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.

17 І Давид заголоси́в за Саулом та за його сином Йоната́ном такою жало́бною піснею,

18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:

19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!

20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!

21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!

22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!

23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!

24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!

25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!

26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!

27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“

2 Samuel

Chapter 1

1 Now it came to pass1961 after310 the death4194 of Saul,7586 when David1732 was returned7725 from the slaughter4480 5221 of853 the Amalekites,6002 and David1732 had abode3427 two8147 days3117 in Ziklag;6860

2 It came even to pass1961 on the third7992 day,3117 that, behold,2009 a man376 came935 out of4480 the camp4264 from4480 5973 Saul7586 with his clothes899 rent,7167 and earth127 upon5921 his head:7218 and so it was,1961 when he came935 to413 David,1732 that he fell5307 to the earth,776 and did obeisance.7812

3 And David1732 said559 unto him, From whence335 4480 2088 comest935 thou? And he said559 unto413 him, Out of the camp4480 4264 of Israel3478 am I escaped.4422

4 And David1732 said559 unto413 him, How4100 went1961 the matter?1697 I pray thee,4994 tell5046 me. And he answered,559 That834 the people5971 are fled5127 from4480 the battle,4421 and many7235 of4480 the people5971 also1571 are fallen5307 and dead;4191 and Saul7586 and Jonathan3083 his son1121 are dead4191 also.1571

5 And David1732 said559 unto413 the young man5288 that told5046 him, How349 knowest3045 thou that3588 Saul7586 and Jonathan3083 his son1121 be dead?4191

6 And the young man5288 that told5046 him said,559 As I happened7136 by chance7122 upon mount2022 Gilboa,1533 behold,2009 Saul7586 leaned8172 upon5921 his spear;2595 and, lo,2009 the chariots7393 and horsemen1167 6571 followed hard1692 after him.

7 And when he looked6437 behind310 him, he saw7200 me, and called7121 unto413 me. And I answered,559 Here2009 am I.

8 And he said559 unto me, Who4310 art thou?859 And I answered559 him,413 I595 am an Amalekite.6003

9 He said559 unto413 me again, Stand,5975 I pray thee,4994 upon5921 me, and slay4191 me: for3588 anguish7661 is come270 upon me, because3588 my life5315 is yet5750 whole3605 in me.

10 So I stood5975 upon5921 him, and slew4191 him, because3588 I was sure3045 that3588 he could not3808 live2421 after that310 he was fallen:5307 and I took3947 the crown5145 that834 was upon5921 his head,7218 and the bracelet685 that834 was on5921 his arm,2220 and have brought935 them hither2008 unto413 my lord.113

11 Then David1732 took hold2388 on his clothes,899 and rent7167 them; and likewise1571 all3605 the men376 that834 were with854 him:

12 And they mourned,5594 and wept,1058 and fasted6684 until5704 even,6153 for5921 Saul,7586 and for5921 Jonathan3083 his son,1121 and for5921 the people5971 of the LORD,3068 and for5921 the house1004 of Israel;3478 because3588 they were fallen5307 by the sword.2719

13 And David1732 said559 unto413 the young man5288 that told5046 him, Whence335 4480 4100 art thou?859 And he answered,559 I595 am the son1121 of a stranger,376 1616 an Amalekite.6003

14 And David1732 said559 unto413 him, How349 wast thou not3808 afraid3372 to stretch forth7971 thine hand3027 to destroy7843 853 the LORD's3068 anointed?4899

15 And David1732 called7121 one259 of the young men,4480 5288 and said,559 Go near,5066 and fall6293 upon him. And he smote5221 him that he died.4191

16 And David1732 said559 unto413 him, Thy blood1818 be upon5921 thy head;7218 for3588 thy mouth6310 hath testified6030 against thee, saying,559 I595 have slain4191 853 the LORD's3068 anointed.4899

17 And David1732 lamented6969 with854 this2063 lamentation7015 over5921 Saul7586 and over5921 Jonathan3083 his son: 1121

18 (Also he bade559 them teach3925 the children1121 of Judah3063 the use of the bow:7198 behold,2009 it is written3789 in5921 the book5612 of Jasher.)3477

19 The beauty6643 of Israel3478 is slain2491 upon5921 thy high places:1116 how349 are the mighty1368 fallen!5307

20 Tell5046 it not408 in Gath,1661 publish1319 it not408 in the streets2351 of Askelon;831 lest6435 the daughters1323 of the Philistines6430 rejoice,8055 lest6435 the daughters1323 of the uncircumcised6189 triumph.5937

21 Ye mountains2022 of Gilboa,1533 let there be no408 dew,2919 neither408 let there be rain,4306 upon5921 you, nor fields7704 of offerings:8641 for3588 there8033 the shield4043 of the mighty1368 is vilely cast away,1602 the shield4043 of Saul,7586 as though he had not1097 been anointed4886 with oil.8081

22 From the blood4480 1818 of the slain,2491 from the fat4480 2459 of the mighty,1368 the bow7198 of Jonathan3083 turned7734 not3808 back,268 and the sword2719 of Saul7586 returned7725 not3808 empty.7387

23 Saul7586 and Jonathan3083 were lovely157 and pleasant5273 in their lives,2416 and in their death4194 they were not3808 divided:6504 they were swifter7043 than eagles,4480 5404 they were stronger1396 than lions.4480 738

24 Ye daughters1323 of Israel,3478 weep1058 over413 Saul,7586 who clothed3847 you in scarlet,8144 with5973 other delights,5730 who put on5927 ornaments5716 of gold2091 upon5921 your apparel.3830

25 How349 are the mighty1368 fallen5307 in the midst8432 of the battle!4421 O Jonathan,3083 thou wast slain2491 in5921 thine high places.1116

26 I am distressed6887 for5921 thee, my brother251 Jonathan:3083 very3966 pleasant5276 hast thou been unto me: thy love160 to me was wonderful,6381 passing the love4480 160 of women.802

27 How349 are the mighty1368 fallen,5307 and the weapons3627 of war4421 perished!6

2-а Самуїлова

Розділ 1

2 Samuel

Chapter 1

1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

1 Now it came to pass1961 after310 the death4194 of Saul,7586 when David1732 was returned7725 from the slaughter4480 5221 of853 the Amalekites,6002 and David1732 had abode3427 two8147 days3117 in Ziklag;6860

2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

2 It came even to pass1961 on the third7992 day,3117 that, behold,2009 a man376 came935 out of4480 the camp4264 from4480 5973 Saul7586 with his clothes899 rent,7167 and earth127 upon5921 his head:7218 and so it was,1961 when he came935 to413 David,1732 that he fell5307 to the earth,776 and did obeisance.7812

3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

3 And David1732 said559 unto him, From whence335 4480 2088 comest935 thou? And he said559 unto413 him, Out of the camp4480 4264 of Israel3478 am I escaped.4422

4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

4 And David1732 said559 unto413 him, How4100 went1961 the matter?1697 I pray thee,4994 tell5046 me. And he answered,559 That834 the people5971 are fled5127 from4480 the battle,4421 and many7235 of4480 the people5971 also1571 are fallen5307 and dead;4191 and Saul7586 and Jonathan3083 his son1121 are dead4191 also.1571

5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

5 And David1732 said559 unto413 the young man5288 that told5046 him, How349 knowest3045 thou that3588 Saul7586 and Jonathan3083 his son1121 be dead?4191

6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

6 And the young man5288 that told5046 him said,559 As I happened7136 by chance7122 upon mount2022 Gilboa,1533 behold,2009 Saul7586 leaned8172 upon5921 his spear;2595 and, lo,2009 the chariots7393 and horsemen1167 6571 followed hard1692 after him.

7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

7 And when he looked6437 behind310 him, he saw7200 me, and called7121 unto413 me. And I answered,559 Here2009 am I.

8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

8 And he said559 unto me, Who4310 art thou?859 And I answered559 him,413 I595 am an Amalekite.6003

9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

9 He said559 unto413 me again, Stand,5975 I pray thee,4994 upon5921 me, and slay4191 me: for3588 anguish7661 is come270 upon me, because3588 my life5315 is yet5750 whole3605 in me.

10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

10 So I stood5975 upon5921 him, and slew4191 him, because3588 I was sure3045 that3588 he could not3808 live2421 after that310 he was fallen:5307 and I took3947 the crown5145 that834 was upon5921 his head,7218 and the bracelet685 that834 was on5921 his arm,2220 and have brought935 them hither2008 unto413 my lord.113

11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

11 Then David1732 took hold2388 on his clothes,899 and rent7167 them; and likewise1571 all3605 the men376 that834 were with854 him:

12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.

12 And they mourned,5594 and wept,1058 and fasted6684 until5704 even,6153 for5921 Saul,7586 and for5921 Jonathan3083 his son,1121 and for5921 the people5971 of the LORD,3068 and for5921 the house1004 of Israel;3478 because3588 they were fallen5307 by the sword.2719

13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.

13 And David1732 said559 unto413 the young man5288 that told5046 him, Whence335 4480 4100 art thou?859 And he answered,559 I595 am the son1121 of a stranger,376 1616 an Amalekite.6003

14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“

14 And David1732 said559 unto413 him, How349 wast thou not3808 afraid3372 to stretch forth7971 thine hand3027 to destroy7843 853 the LORD's3068 anointed?4899

15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.

15 And David1732 called7121 one259 of the young men,4480 5288 and said,559 Go near,5066 and fall6293 upon him. And he smote5221 him that he died.4191

16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.

16 And David1732 said559 unto413 him, Thy blood1818 be upon5921 thy head;7218 for3588 thy mouth6310 hath testified6030 against thee, saying,559 I595 have slain4191 853 the LORD's3068 anointed.4899

17 І Давид заголоси́в за Саулом та за його сином Йоната́ном такою жало́бною піснею,

17 And David1732 lamented6969 with854 this2063 lamentation7015 over5921 Saul7586 and over5921 Jonathan3083 his son: 1121

18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:

18 (Also he bade559 them teach3925 the children1121 of Judah3063 the use of the bow:7198 behold,2009 it is written3789 in5921 the book5612 of Jasher.)3477

19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!

19 The beauty6643 of Israel3478 is slain2491 upon5921 thy high places:1116 how349 are the mighty1368 fallen!5307

20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!

20 Tell5046 it not408 in Gath,1661 publish1319 it not408 in the streets2351 of Askelon;831 lest6435 the daughters1323 of the Philistines6430 rejoice,8055 lest6435 the daughters1323 of the uncircumcised6189 triumph.5937

21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!

21 Ye mountains2022 of Gilboa,1533 let there be no408 dew,2919 neither408 let there be rain,4306 upon5921 you, nor fields7704 of offerings:8641 for3588 there8033 the shield4043 of the mighty1368 is vilely cast away,1602 the shield4043 of Saul,7586 as though he had not1097 been anointed4886 with oil.8081

22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!

22 From the blood4480 1818 of the slain,2491 from the fat4480 2459 of the mighty,1368 the bow7198 of Jonathan3083 turned7734 not3808 back,268 and the sword2719 of Saul7586 returned7725 not3808 empty.7387

23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!

23 Saul7586 and Jonathan3083 were lovely157 and pleasant5273 in their lives,2416 and in their death4194 they were not3808 divided:6504 they were swifter7043 than eagles,4480 5404 they were stronger1396 than lions.4480 738

24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!

24 Ye daughters1323 of Israel,3478 weep1058 over413 Saul,7586 who clothed3847 you in scarlet,8144 with5973 other delights,5730 who put on5927 ornaments5716 of gold2091 upon5921 your apparel.3830

25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!

25 How349 are the mighty1368 fallen5307 in the midst8432 of the battle!4421 O Jonathan,3083 thou wast slain2491 in5921 thine high places.1116

26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!

26 I am distressed6887 for5921 thee, my brother251 Jonathan:3083 very3966 pleasant5276 hast thou been unto me: thy love160 to me was wonderful,6381 passing the love4480 160 of women.802

27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“

27 How349 are the mighty1368 fallen,5307 and the weapons3627 of war4421 perished!6